ОБРАЗ ДУШПАСТИРЯ У ТВОРЧОСТІ СЛУГИ БОЖОГО ОТЦЯ КИРИЛА СЕЛЕЦЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.24919/2786-684X.1.2022.266303Ключові слова:
душпастир, священнослужитель, Українська греко-католицька церква, образАнотація
У цій статті на основі творчої спадщини о. Кирила Селецького схарактеризовано образ душпастиря Церкви як взірця для наслідування. Зазначено, що тема актуальна й наскрізна у художньо-просвітницькому доробку автора, а опис ревних духовних осіб тотожний євангельському вислову – «Ви є сіль землі». Виконуючи свою місію, священники завжди перебувають з людиною чи народом як порадники і вчителі. Така особистість не цурається жодної верстви народу, а готова радо послужити заможному чи бідному, мандрівникові чи в’язневі. Акцент у дослідженні зроблено на духовному батьківстві, яке дбає про спасіння людини. Релігійна особа у візії о. К. Селецького ревна, мужня, здатна прийняти мученицьку смерть заради порятунку людської душі й водночас є прикладом молитовного чування, адже без постійного спілкування зі своїм Творцем душпастир не виконає місію проводиря в молитві і може втратити своє призначення – нести Бога в життя людини.
У науковій розвідці проаналізовано взаємини священника зі своєю паствою, позаяк він вибраний з народу і трудиться для нього ж. Важливо те, що покликання душпастир зреалізовує не лише в храмі, а й шукає будь-якої нагоди послужити ближнім.
Окрему увагу автор закцентовує на можливості священнослужителя займатися політичною чи партійною діяльністю, застерігаючи що це небезпечно і може звести духовну особу на манівці: Церква вища за всі політичні інституції. Найперше – авторитет Церкви та її вчення.
Одначе місія священнослужителя, тим більше під ту пору, різногранна, що навіть може виходити за межі духовного життя; душпастир не стоїть осторонь проблем матеріального добробуту своїх громадян. Для нього важливі просвітницька діяльність та освітні складові, що сприяє духовному зростанню пастви: друковане слово, захоронки, шкільництво, наука для дорослих, створення спілок. Душпастир для о. К. Селецького – це своєрідний живий орієнтир у релігійному, культурному та економічному розвитку.
Посилання
Вергун Т. Отець Кирило Селецький. Богословія. Рим, 1988. № 52. С. 131–196.
Глава УГКЦ на Стрітення Господнє: «Той, хто пережив зустріч з Богом, назавжди став інакший» / Департамент інформації УГКЦ. Інформаційний ресурс Української Греко-Католицької Церкви : веб-сайт. 2018. URL: http://news.ugcc.ua/audio/glava_ugkts_na_str%D1%96tenya_gospodnie_toy_hto _perezhiv_zustr%D1%96ch_z_bogom_nazavzhdi_stav_%D1%96nakshiy_81902.html.
Інтерв’ю з с. Маркіяною (Василишин) про о. Кирила Селецького, беатифікаційний процес якого незабаром має розпочатися. Розмовляла Мар’яна Карапінка: веб-сайт. URL: http://oranta.org/index.php?option=com_content&view=article&id=166:lotec-kyrylo-selecky-ce-velyky-svjatec-osoba-jakoju-ja-postino-zahopljujusr&catid=35:istorychni-postati-cat&Itemid=48 (дата звернення: 10.04.2022).
Колб Н. «З Богом за Церкву і вітчизну»: греко-католицьке парафіяльне духовенство в Галичині у 90-х роках ХІХ століття. Жовква : Місіонер, 2015. 372 с.
Марко С. Отець Кирило Селецький – засновник перших активних чернечих згромаджень в УГКЦ. Наукові записки Українського Католицького Університету. Серія «Богослов’я». Львів : УКУ, 2018. Ч. XI. Вип. 5. С. 107‒126. URL: nz-theology.ucu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/01/marko_107-126.pdf.
Розлуцька А. Феномен непересічности: літературний портрет отця-просвітника Кирила Селецького. Spheres of Culture : journal of Philological, Historical, Social and Media Communication, Political Science and Cultural Studies. Lublin, 2019. ХХ. P. 15–20.
Селецький К. Будова церквей. Нива. Львів, 1905. Ч. 3. С. 64‒66.
Селецький К. Вибрані твори : у 2-х т. / упоряд. та ред.: Ігор Розлуцький, с. Маркіяна (Василишин). Дрогобич : Коло, 2018. Т. 1. 608 с.
Селецький К. Відкриття Америки. Львів : Свічадо, 2016. 64 с.
Селецький К. Вкрадена сорочка. Книжочка місійна. Перемишль, 1905. Ч. 8. С. 22.
Селецький К. Де инде а у нас. Нива. Львів, 1905. Ч. 1. С. 17‒19.
Селецький К. Люби правду – мерзи ся ложею. Посланникь. Перемишль, 1904. Ч. 16. С. 5.
Селецький К. Наверненье розбôйника. Книжочка місійна. Перемишль, 1894. Ч. 8. С. 21‒25.
Селецький К. О реколлекціяхъ священическихъ въ загалѣ. Рускій Сіонъ. 1875. Ч. 21. С. 655‒659.
Селецький К. Отець Іван Боско. Його життя і діяльність / за ред. Лідії Веремієнко. Львів : Видавництво ОО. Селезіян, 1992. 120 с.
Селецький К. Отець Маврикій. Богословський Вісник. Львів, 1902. Ч. 3. С. 328‒333.
Селецький К. Пригоди Джеймса Кука або що може сильна воля і постійна праця. Львів : Свічадо, 2016. 56 с.
Селецький К. Релігійний занепад. – Теперішна преса. Нива. Львів, 1905. Ч. 17. С. 439‒441.
Стецик М. Художня творчість о. Кирила Селецького в контексті духовно-просвітницьких та естетичних пошуків і мовно-ментальних викликів. Рідне слово в етнокультурному вимірі : зб. наук. пр. / Дрогобицький держ. пед. ун-т ім. Івана Франка. Дрогобич : По́світ, 2021. С. 141–152.
Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos graeco catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1836. Premisliae : Impressum in Typographia Episcopali Ritus Graeco Catholici, 1836.
