ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ДИСКУРСУ У ТВОРЧОСТІ О. КИРИЛА СЕЛЕЦЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.24919/2786-684X.1.2022.266314Ключові слова:
храм, мова, хата, символ, національна ідеяАнотація
У дослідженні вперше відрефлексовано специфіку омовлення національного дискурсу у художній творчості о. Кирила Селецького. Увагу зосереджено на стрижневих образах, які несуть основні смисли й сенси української екзистенції. Серед домінантних – образ храму, що символізує утвердження не лише християнської віри, яка, на думку отця, органічно корелює зі становленням української нації, а й виступає фокусом національного буття. Зі святинею автор пов’язує історію, сьогодення та майбутнє України. У цьому сакральному місці, яке є джерелом Божої благодаті, відбувається культурний і національний здвиг народу, його відродження, становлення та самоідентифікація.
Автор моделює національну матрицю, осердям якої є українська мова. Логіка письменника недвозначна, адже першоосновою повноцінного й національного буття є його мова, передовсім як «жива схованка» духу. Доповнює національну складову образ власної хати, яка символічно прочитується як власна держава.
Виразно представлено вплив Т. Шевченка на становлення національної свідомості отця-просвітника. Зокрема, вбачаємо схожість образів та мотивів, що репрезентують національний наратив художнього слова обох митців.
Актуалізувавши основні складові національного простору (храм, мова, хата тощо), автор доповнює свою концепцію образом школи, ґрунтованої на християнсько-національних засадах.
У письменника національне органічно взаємодіє з релігійним, значні ракурси взаємодоповнюються і спрямовані на реалізацію просвітницької місії у процесі національного самостановлення й самоутвердження.
Зазначимо, що о. Кирило Селецький в осмисленні національного питання заторкує морально-етичні норми українського побуту, які зорієнтовані на християнські цінності. Зробимо узагальнення, що творчість о. К. Селецького – це синтез національного й християнського. Ці категорії визначальні і для світоглядного становлення особистості, і для розвою української нації та розвитку національної Церкви.
Посилання
Вергун Т.О. Кирило Селецький. Богословія: науковий тримісячник. Рим, 1988. № 52. С. 131–196.
Годунько Й. Наш український Дон Боско. Ярослав, 1906. Львів, 1991. С. 4. [ГА ЗСЙ].
Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 1994. 218 с.
Інтерв’ю з с. Маркіяною (Василишин) про о. Кирила Селецького, беатифікаційний процес якого незабаром має розпочатися. Оранта : веб-сайт. 2008. URL: https://oranta.org/index.php?option=com_content&view=article&id=166:lotec-kyrylo-selecky-ce-velyky-svjatec-osoba-jakoju-ja-postino-zahopljujusr&catid=35:istorychni-postati-cat&Itemid=48.
Радевич-Винницький Я. Україна: від мови до нації. Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 1997. 360 с.
Розлуцька А.Г. Морально-виховні аспекти педагогічної спадщини о. Кирила Селецького. Наука та освіта в дослідженнях молодих учених : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. для студ., аспірантів, докторантів, молод. учених, Харків, 13 травня 2021 р. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди ; редкол.: Ю.Д. Бойчук (голов. ред.) та ін. Харків, 2021. С. 129–131.
Селецький К. Вибрані твори : у 2-х т. / упоряд. та ред.: Ігор Розлуцький, с. Маркіяна (Василишин). Дрогобич : Коло, 2018. Т. 1. 608 с.
Стецик М. Художня творчість о. Кирила Селецького в контексті духовно-просвітницьких та естетичних пошуків і мовно-ментальних викликів. Рідне слово в етнокультурному вимірі : зб. наук. пр. / Дрогобицький держ. пед. ун-т ім. Івана Франка. Дрогобич : По́світ, 2021. С. 141–152.
Франко І. Зібрання творів : у 50-ти т. Київ : Наукова думка, 1984. Т. 41. 682 с.
Шевченко Т. Кобзар. Київ ‒ Харків : Видавничий дім Школа, 2002. 638 с.
